Українські народні казки

Хто такий був Абу-Касим і як виглядали його капці
Частина перша

У Багдаді, славнім місті,
Тому літ не сто, не двісті,
Як халіфи 1 ще жили,
Був вдовець, стара катряга 2,
Та такий вам скупиндряга,
Що шукать по всій землі.
Хоч багатий був, як рідко,
Та ходив брудний, як дідько,
І обдертий, як жебрак:
Сорочище чорна, груба,
Ледве руб держиться руба,
А штанищі, мов райтак 3.
Лисину замість тюрбана 4
Обвивала шмата драна,
Ветха — й кольору не знать;
Плащ — верета 5-перетика,
Шпилька з терня, пояс з лика —
Хоч у просо шпаки гнать.
Звався дід той Абу-Касим,
Був купець собі, не блазень,
Пахощами торгував.
Як по місті йшов часами,
Всякий люд за ним юрбами
Біг і дивом дивував.
Та найбільше всіх уваги
У старого скупиндряги
Його капці знай тягли:
Але капці ж бо то, капці!
Що, мабуть, ще дідьчій бабці
Шлюбним обувом були.
Відки Абу-Касим взяв їх,
Кілько літ уже вживав їх,
Сього не затямив світ;
Знали лиш шевці багдадські,
Що ті капці чудернацькі
Латали вже з десять літ.
Що там прищіпок без міри!
Що там дратви, що там шкіри
Шевські руки уплели!
Десять раз підошви клали,
До старих нові шпиляли,
Щоб міцнішії були.
А під десять шкір тих, братку,
Абу-Касим наостатку
Цвяхів густо сам набив,
Та й то цвяхів з головками,
Мов цибулі з часниками, —
На уряд 6 коваль зробив.

І обцаси 7 тож незгірші:
Мов копита щонайширші,
Отакий лишали слід;
Пришви, дубельтово 8 шиті,
Так були латками вкриті,
Наче дуб, корявий дід.
Ноєвий ковчег 9 — я певен —
Стільки лат не мав і бревен,
Що ті капці-шлапаки 10;
Подобали на колоду,
А тяжкі були до ходу,
Наче проса два мішки.
То ж то мир увесь зглядався,
Як в них Касим прокрадався
Вулицями на базар,
Як потів, бідак, і сапав,
Ноги тяг, що ледво шлапав,
Мов за кару кайданяр 11.
Капці тії так всі знали,
Так їх часто споминали,
Що прислів’ям стались вмить:
Як тяжке щось мав хто в гадці:
«Се як Касимові капці,
Сього я не втну зробить».
Слухайте ж, як доля-ненька,
Тими капцями злегенька
Скоботать 12 його взяла,
Поки всі гидкі й болющі
Злих привичок шкаралющі
Потрощила й розмела.

Примітки

1 Халіфами звалися магометанські володарі, що були заразом царями і головами церкви. (Примітка автора).

2 Катряга — тут руїна.

3 Райтак — решето з великими дірками. (Примітка автора).

4 Тюрбан — завій, який араби носять на головах замість шапки. (Примітка автора).

5 Верета — ряднина.

6 На уряд — напоказ.

7 Обцаси — каблуки.

8 Дубельтово — подвійною ниткою.

9 Ноєвий ковчег, або Ноїв ковчег — за біблійною легендою під час всесвітнього потопу врятувався тільки Ной із сім’єю, узявши у свій човен усіх тварин по парі.

10 Щлапаки — розтоптані черевики, шкарбани.

11 Кайданяр — закований в кайдани.

12 Скоботать — лоскотати.

Дивіться також

Іван Франко — Абу-Касимові капці — 1977
Іван Франко — Абу-Касимові капці — 1984