Українські народні казки

Джерела поповнення репертуару

Виникнення та умови функціонування анекдотів, взаємообмін між національними традиціями, поширення сюжетів у просторі й часі й насьогодні залишаються питаннями малодослідженими. Це зумовлено, зокрема тим, що сюжети анекдотів породжуються чи актуалізуються дійсністю, а свідчень щодо умов, завдяки яким вони виникають, майже не існує. Дослідники інших жанрів можуть скористатися літературними й історичними пам’ятками, офіційними паперами, щоденниками, а дослідник анекдоту такої змоги не має, оскільки народний анекдот є розважально-комунікативним жанром і письмово фіксувався дуже рідко. На формування українського анекдоту значно вплинула й світова літературна традиція, здобутки якої ввібрав у себе й переосмислив фольклор.

Окреслимо основні шляхи формування національного сюжетного фонду анекдотів: з’ява твору як відображення реальних життєвих випадків, збагачення сюжетного репертуару в результаті міжжанрової взаємодії (ізоморфізму фольклорних жанрів) та внаслідок запозичення з інших національних традицій усним шляхом чи з перекладних збірок.

Розгляд шляхів формування національного репертуару є складним завданням, яке потребує окремого дослідження, і не входить до кола наших завдань. Ми прагнемо, ґрунтуючись переважно на дослідженнях попередників, лише окреслити в загальних рисах історію формування репертуару традиційних анекдотів.

Послідовно й детально проведений у цьому напрямі розгляд дав би можливість прослідкувати еволюцію поставання й розповсюдження окремих сюжетів, їхній занепад і актуалізацію за нових історичних обставин, взаємообмін національних фольклорних традицій сюжетами анекдотів. Проте для здійснення такого дослідження в повному обсязі науковці поки не мають достатньо матеріалів, які б засвідчували різні історичні щаблі функціонування анекдотів як у окремій національній традиції, так і в міжнародному обігові. За таких умов можна лише змоделювати основні напрямки й тенденції розвитку українського традиційного анекдоту, спробувати наблизитися до пізнання складних процесів функціонування фольклору в часі та просторі, висловити та обґрунтувати окремі гіпотези та припущення.