Українські народні казки

Богатир на лимані
Українська билина

В селі Медовому на Херсонщині в одного чоловіка був жвавий хлопчина, з яким батько завше рибалив. Коли став уже парубком, то батько його взяв з собою тягати невода. Невід був такий здоровий, що ледве тридцять чоловік могли його потягти.

Один раз тягли зимою на льоду. Був дуже холодний вітер, а тягти доводилося проти вітру. Як найжвавішого, медівського парубка поставили попереду. Всі поодвертались од вітру та й тягнуть собі абияк, а далі дехто почав пускать, але невід усе йшов та йшов. Тоді дехто давай навмисне кидать, а невід усе йде. Кинули всі двадцять дев’ять чоловік, а той, медівський, один усе тяг. Тоді всі як крикнуть з дива. Він, оглянувся, аж він сам за тридцятьох тягне.

Усім стало відомо, що се богатир. Він тоді як побачив, що вже його пізнали, кинув і собі ляму, плюнув та й каже:

— Отеє ж ви мене тепер з’їли!

Ще, кажуть, заплакав і пішов на високу могилу, що стояла недалеко.

Увечері бачили, як до тої могили летів Змій, страшенно сиплючи іскрами. Ідучи на боротьбу до Змія, богатир вирвав собі з землі тридцятипудовий якір, обламав йому лапи і ним бився зі Змієм. Але йому не було ще двадцять літ, і не доля йому була побити Змія. Бились вони так, що земля трусилася; рибалки цілу ніч не спали, молились за богатиря Богу. Але коли пішли, як сонце зійшло, то побачили, що могилу вороги розрили аж донизу і тут же лежали обидва мертві.

Походження та примітки

БОГАТИР НА ЛИМАНІ Друкується за виданням: Савур-могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини. — К.: Дніпро, 1990 — С. 40—41.

  • Українські билини: Історико-літературне видання східнослов’янського епосу. Упорядкування, передмова, післяслово, примітки та обробка українських народних казок і легенд на билинні теми В. Шевчука; Малюнки Б. Михайлова. — К.: Веселка, 2003. — 247 с: іл.