Українські народні казки

Бувальщина

Демонологічна розповідь Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Цю чи то правду, чи не дуже вже й правду люди по селі носять на язиках давно. Начебто на хуторі у одної жінки, звали її Ганьою, чоловік помер. Вона за ним накричалась, наголосилась, та, як ото кажуть прижурила.

А воно ото так не треба, бо, наче нечисть тоді всяка стала щось вночі приходить, гуркотіть, густи, таке щось у хаті робиться. Та давай уже сусідці розказувать.

А сусідка щось трохи десь чула, як цю чудасію лічать, та взялась помагати. Обсипала маком десь і в хаті і біля хати в Ганьки, та й пішла додому.

То наче до жінки більше той чоловік уночі не ходив, а прийшов до сусідки й сказав, що за те, що вона таке зробила, то вона піде туди де він зараз.

Сусідка злякалась, та й розказала про це людям зранку, родичам якимсь, чи ще комусь. На те не звернули уваги, але неділь через дві вона померла.

Бережи нас Боже, від такого лиха!

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

9. Бувальщина. Записано в селі Тараща від Прядко Валентини Терентіївни 2008 року.