Українські народні казки

Вставайте, вмерлі

Демонологічна розповідь Бойківщини

Ішов п’яний поляк попри цвинтар та й каже:

— Вставайте, мертві, будете пироги жерти! А йому хтось відповідає:

— Ми прийдем, заладься.

— Він дуже настрашився. Іде до ксьондза і давай усе йому це казати. Тоді ксьондз пошукав по книжках і знайшов таке:

— Коли ти так сказав, то заладься. Бери з церкви хрест і свічки. Візьми мир, той, що ним у церкві милується. Постав то все на стіл у стодолі і втвори одні двері й другі. А сам будеш стояти в стодолі в кутику.

Він так і зробив: поставив то все посеред стодоли, одні двері втворив і другі. І зачали йти безперестанку мертві. Сами беруть мир і мируються, і в одні двері заходять, а в другі виходять. Це ті, що нехрещені померли. І дуже велика сила їх пройшла, без рахунку.

Він стояв у кутику, і напослідку оден з тих мертвих його питає:

— Хто тебе на то порадив? Він не каже. А мертвий йому:

— Аби-с знав, що позагробове життя є, і нас більше не зачіпав.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Красне, Рожнятівського району, Івано-Франківської області
18 жовтня 1994 року
Оповідач: від Петра Івановича Мельника (1912 року народження)

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.