Українські народні казки

Відьма у церкві

Демонологічна розповідь Подніпров’я (Наддніпрянщини)

В давні-давні часи, коли ще люди були біля землі, жила в селі відьма.

Відьми бувають роджені й роблені. Від них велика шкода людям. То корів доять, то псують, то закрутки крутять у хлібові. Хто закрутку скосить, у того буде руки й ноги крутить або нападе різачка, живіт болітиме. Деякі люди казали, що відьму можна було пізнати у Великдень. В заутрені вона цілує замки в церкві.

Ці слухи дійшли до святої людини з Маньківки, яка рішила помогти людям вигнати відьму та очистити село від нечистої сили. Прийшовши в село він збудував церкву. Всі люди ходили до церкви. З ними пішла і відьма. І трапилась така історія.

Одного разу на службі батюшка почав читати псалом, а молитва була сильною. Прихожани хрестилися і очищалися, а відьму почало корчити, вивертати, з неї почали лізти жаби і гадюки, всяка нечисть. Бачачи це, люди злякалися і почали її гонити з церкви. Злякавшись народу вона втекла і не могла більше робити зло людям.

З тих пір неслухняних дітей стали лякати, що вони перетворяться на відьом.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

7. Відьма у церкві. Записано у Попівці Звенигородського району від Стародуб Фросини Максимівни (1917) 2008 року.