Гриць Чудотворець
Демонологічна розповідь Чернігівщини

В Седневі жив іще за царя Гриць Чудотворець, вродливий такий. А іще його прозивали людиною Божою, бо, казали, що сам Бог говорив його словами. Да не всім дано було його язик розібрати. А хто розбирав, дак той уникав небезпеки, а то й долю міняв. А коли весною встрів він Лизогубового гостя, Тараса, так сильно уважно подивився і мовчки пішов. Щось же відкрилось тоді йому в цьому чоловікові.

Назавтра, кали Кобзар підійшов до малярні, побачив Гриця за роботою. Вуглиною дописував він малюнок солдата.

— Хто це? — удивився Шевченко.

Гриць пристально подивився на художника і загадковим голосом сказав :

— Доля дорогу прослала тобі.

Здивувався Шевченко, бо ніяк не міг розібрати про що йде мова. Аж тільки потім так і вийшло, відправили Шевченка у солдати.