Українські народні казки

Змій у череві

Демонологічна розповідь Закарпаття

В одної жінки почало дуже рости черево. А їсти нич не могла, бо черево було повне. Ледве ходила. Та й раз винесла вона чоловікови їсти. Він сів і їсть, а жінка говорить: — Я би спала.

Та й заснула вона твердо. А чоловік як косив, та й пару ягід найшов, та їй недалеко від голови поклав. Пообідав він і косить далі коло неї.

Косить він та й попризиркується. Жінка лежить, як мертва, і рота розтворила. А їй з рота почав лізти змій. А то було недалеко від корча. Чоловік поклав косу, витяг собі дві тики, став за корчем і вартує. Позирає, а воно лізе в жінки з рота. Він усе далі тикою ягоди відтягає, а воно все більше указується, і як вилізло, він тою другою тикою як фаснув по нім. А воно ся верло і хотіло назад лізти. Але вже не біровало вернути, бо вже здихало. Чоловік узяв його на копач та й на корча поклав. А їй нич не повідає.

І тоді жінці стало легше. Говорить вона:

— Як я спала, та мені ся легше учинило.

Відтоді їй ставало легше й легше, і вже їсти жінка хотіла, і як забив чоловік того змія, та й відтоді вони добре жили, та й, може, й ниська ще жиють.