Клубок
Демонологічна розповідь Полтавщини

У нашому селі жив такий собі звичайний дід Петро. І чув він, що відьми є на світі і можуть перетворюватись на будь-який предмет. Вирішив він це перевірити.

Одного разу молодий ще в той час парубок Петро повертався з вечорниць. Стояла повна темінь навкруги, лише зірочки тьмяно бликали на небі. І раптом перед ним на дорозі з’явився якийсь чудернацький клубок, що котився прямо на нього. Злякавсь Петро і побіг додому. Вдома в сінях у нього сиділа маленька зла собачка. Добіг парубок до хати, відчинив двері і випустив собаку. Став дивитись, що буде далі. Здійнявся собачий лемент, а клубок раптом зник, хтозна-де й дівся...

Клубок
Демонологічна розповідь Чернігівщини

Було це ще дуже давно, коли мій батько ще парубком був. Покохав він дівчину-хуторянку. Часто проводив її додому через поле, ліс. Якось провів, розпрощалися, а сам він повертався назад. Іде собі радий, що зустрівся з коханою.

Раптом відчув, що йому заважає щось іти. Дивиться вправо, вліво, а під ногами щось котиться. Роздивився, а то клубок. Куди він, туди і клубок. Батько став бігти, а клубок все одно за ним котиться. Вперше в житті злякався, мурашки по шкірі пішли, волосся дибом стало. Та все ж хоробрий він був. Взяв та як ногою ударив той клубок. Він завищав несамовитим жіночим голосом. Батько ще дужче злякався. Казав, що не пам’ятав, як додому прибіг.

Отоді він і повірив, що на світі існує якась інша сила.