Українські народні казки

Майже казка

Демонологічна розповідь Кіровоградщини

Травнева місячна ніч. Димиться вода над ставом. Сивий туман стелиться низько, огортаючи прохолодну воду. Не спиться чоловікові, думки гнітять. Вийшов прогулятися, подихати тишею, насолодитися спокоєм. Та що це?

Якась примара. З води тихо виплває русалонька. Місяць освічує її грішне тіло. Вся в темному баговинні, тільки волосся чомусь коротке.

Плавно розгрібаючи воду, тягне русалка невода. Закинула ще звечора, хоче зловити золоту рибку. Але знову не пощастило. У сітці самі карасі та окуні. Розгнівалася русалонька, затремтіла всім тілом і шубовснула у ставкову глибінь. Тільки хвіст майнув та вода захвилювалася.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

16. Майже казка. Записано в с. Вільшанка Новоархангельського району від Брушко Ліди Вікторівни (1959) 2010 року.