Українські народні казки

Мертвий приходить
Демонологічна розповідь Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Цю легенду я почула від своєї мами. Мама моя була, коли ще була фінська війна. В одної маминої родички пішов чоловік на фронт і він не повернувся, вбили. А вона так сильно його любила вона так плакала сильно за ним. І вона його припелестила.

А коли вони виходили на поле (вона ж ходила на поле на роботу сапала у ланці), то розказувала, що як тільки вечір починається, зразу ж до неї приходить її Прокіп. І вони дуже любляться сильно.

Але пройшов вже час і вона зробилась така жовта худа і живіт такий великий у неї. А вона говорить:

— Скоро я народжу дитинку від Прокопа.

Усі не вірять. Кажуть:

— Що ти розказуєш?

— Дак, — каже, — правда, правда.

І от пішли дівчата і розказали її дядькові, що отаке з Марійкою робиться. Ну й дядько думає: «Як же це мені зробити, щоб одігнати цю нечисту силу від племінниці?». І от він собі придумав. «Поки Марійка на роботі я залізу на гору і попробую щось кинути як воно буде йти до неї».

Отак він і зробив. Заліз на гору. Там була діжка, а він сидить і жде, коли буде приходити цей Прокіп. Коли чує двері вже рипнули, вона відкрила двері. Вони реготять, балакають. Узяв дядько і кинув діжку з гори на них. І воно тільки зареготіло і десь ділося. А Марійка лопнула.

І розлилася від неї смола, потекла з живота.

Походження та примітки

Українські народні казки у 40 книгах

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
8. Мертвий приходить. Записано у Попівці Звенигородського району від Стародуб Фросини Максимівни (1917 року народження) 2008 року.
Тексти надані Миколою Зінчуком та опубліковані з його дозволу.