Українські народні казки

Молоко з мотуза

Демонологічна розповідь Бойківщини

Наші люде були колись у Закарпаттю. Вони ходили молотити, а їм там пшеницю давали. Молотили в одної баби, а вона давала їм їсти сиру, масла, молока. Їх заінтересувало, які вона має корови, що так багато має молока, та й сиру й масла. Вона пішла доїти корову, а вони пішли назирці за нею дивиться. Слухають, а вона кличе:

— Красьо! Писульо! Ласьо!

Так називала вона корови. Вони дивляться через щілину, а вона сидить та так мотуз доїть. І з мотуза тече молоко. Як вони то побачили, то не хотіли вже більше там їсти і пішли від неї, забралися геть. Ні молотити не хотіли, ні їсти.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

5 (188). Молоко з мотуза. Гусине. 1 квітня 1988 р. Ільницька Катерина Олексїівна (1915). Львівська область, Турківський район, село Гусине