Українські народні казки

Очкура, очкура, сирової нитки

Демонологічна розповідь Гуцульщини

Колись жінці не можна було вийти з заслону і виглядати в вікно, поки її дитину не охрестять. А як охрестять народжену дитину, то мама йде до виводу. І тоді вже може йти вона, куди хоче, і дивитися на все. Встала вночі мама д’дитині і вчула, що вулицею гонять маржину. А дорога була попри хату. Вона подивилася в вікно і вздріла, що ціла вулиця маржини, і гайдеї гонять її. І як подивилася жінка в вікно, так її й потяло. Вона вже не годна була ні рушитися, ні говорити. І впала вона коло лави. Її підняли, поклали на ліжко, і вона вмерла.

Як вона це вздріла, їй треба було сказати: «Очкура, очкура, сирової нитки». І їй би нічого не було.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Нижній Березів, Косівського району, Івано-Франківської області
8 березня 1984 року
Від Драгомирецької Марії Йосипівни (1920 року народження)

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.