Пригоди на вечорницях

Демонологічна розповідь Полтавщини

В селі Манжелія, яке розкинулось на березі тихоплинного Псла, жила старенька бабуся Катерина. Життя її було нелегким. А почалося все з того часу, як одного разу в її оселі побували цигани.

Після спілкування з ними бабуся стала помічати, що в її хаті почали відбуватися якісь дивні речі. Жінка втратила спокій, не спала ні вдень, ні вночі. На горищі постійно щось товклося, тюкало, свистіло, гуркотіло, наче возом їхало. Часто в бабусиній хаті молодь збиралася на вечорниці. Дівчата вишивали, пряли, розважалися. Хлопці приходили на гуляння з музиками, влаштовували танці, ігри. Полюбляли вони і в карти пограти.

І тут до них втручалася якась дивна сила. Невідомий голос підказував, як грати, і хто в цій грі буде «дурнем». Дивувало те, що ця невидима істота часто прохала в чоловіків курива. Здивовані парубки, оглядаючи всі кутки світлиці, намагаючись її задобрити, запитували:

— Куди тобі подати?

Той же голос казав:

— Насипте на газету табаку і покладіть у піч.

Хлопці виконували цю вимогу, клали табак у призначене місце, а через деякий час з подивом помічали, що і табак, і газета зникали. Один сміливий чоловік наважився заглянути в піч і отримав такий удар по голові, від якого знепритомнів. Більше бажаючих «подружитися» з невідомим не було. І надалі чоловіки намагалися виконувати всі прохання нечистого.

Це продовжувалося доти, поки до бабусиної оселі знову прийшли цигани за її ж проханням. Вони «відробили» чари попередніх циган.

З того часу в оселі жінки запанував спокій.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

17. Пригоди на вечорницях. Записано в селі Пісок Козельщинського району від Сиротенко Ганни Сидорівни (1946) 2008 року.