Українські народні казки

Про відьму
Демонологічна розповідь Гуцульщини

У мого діда було сім дівок і одна з них була відьма. Ті повіддавалися, а вона не віддавалася. І була маленька на зріст.

Одного разу полягали ми спати на печи: я, тета і друга тета. Ми пробудилися, а її нема. А це була дванадцята година ночі. А з комина була сажа натрушена і слідно було. Ми чекали, а її не було. Ми відтак заснули, а вна прийшла. Я пробудилася.

— Тето, тето, вже тета Анна є. Тета її питає:

— Де ти була?

Вона не хоче казати, мовчить.

На другий день приходить Петро, брат цих тетів, а мій вуйко. Та питається її:

— Де ти була вночі? А вона каже:

— Мені не можна казати. А тоді вуйко каже:

— Я приведу попа, най тебе висповідає. А вона сказала так:

— Як я висповідаюся, то вмру.

Піп висповідав її, і вона заслабла. І померла. Як її мили, баби побачили, що вона має хвіст. А я маленька була. Кажу я:

— Покажіть мені, де той хвіст.

А то був такий малий хвостик, і з чорним волоссям. Це я таки виділа і це говорю так, як Бог на небі.

Походження та примітки

Українські народні казки у 40 книгах

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
, Косівського району, Івано-Франківської області
22 травня 1983 року
Від Біланюк Параски Петрівни (1910 року народження)
Тексти надані Миколою Зінчуком та опубліковані з його дозволу.

Про відьму
Демонологічна розповідь Полтавщини

Хотіла одна жінка стати відьмою. Прийшла до куми, щоб та її навчила. Кума погодилася і сказала:

— Візьми шматок масла і прийди завтра до мене. Треба до сходу сонця піти за село до тої криниці на березі, де три дороги вкупі сходяться. Там побачиш, що буде.

Вона взяла кусок масла, пішла вранці до куми, підійшла до криниці, кинула масло у воду і дивиться. Тут почали злазитися чорти, вужі, гадюки, ящірки. І кожне до себе те масло рве.

— Оце так на тому світі будуть твою душу рвати, як навчишся відьмувати, — каже кума.

— Не хочу, не хочу! — крикнула перелякана жінка і побігла додому.

Походження та примітки

Українські народні казки у 40 книгах

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
8. Про відьму. Записано в Брусово Семенівського району Полтавської області від Дерій Марії Михайлівни (1934 року народження) 2008 року.
Тексти надані Миколою Зінчуком та опубліковані з його дозволу.

Про відьму
Демонологічна розповідь Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Відьми, або гальдовниці, коли вмирають, то не можуть вмерти, як не проб’ють дірку у стелі. А у однієї баби у стелі був замазаний глечик без дна, щоб і не треба було дірку робить. Тож вона була відьма і була одній жінці поробила. Коли та поїхала до баби, що ліче, вона їй каже:

— У вас нічого з дому не пропало?

— Та, ні, нічого, окрім цеглини, що я нею ворота підпираю.

— Тоді копайте біля воріт, побачите що. І ще, як хто з тобою на перший чи другий день заговорить, то той тобі і гальдує.

Поїхала та жінка додому і викопала біля воріт кота й цеглину, розбиту начетверо. На другий день іде вона на роботу, а назустріч їй та, що відьма.

— Ти, що лічиться їздила? — питає.

Жінка до неї не балакає, як їй сказала баба, але тоді вона пойняла, хто їй нагальдував.

Походження та примітки

Українські народні казки у 40 книгах

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
25. Про відьму. Записала Копаниця Лариса від Забутної Галини Семенівни (1938 року народження) в с. Капулівка Нікопольського району 2009 року. Тексти надані Миколою Зінчуком та опубліковані з його дозволу.

Дивіться також: