Українські народні казки

Про домовиків
Демонологічна розповідь Поділля

Домовики бувають різні. Є тихі, їх майже не чути, а є такі, що весь час гупають. Вони по-різному відносяться до хазяїв. Якщо домовикові до вподоби, то він йому нічого поганого не робить або й допомагає. А якщо хазяїн чимось не сподобався, отоді домовик може так зробити, що той і свою хату покине.

А ще домовик дивиться за худобою. Але не всяка худоба йому підходить, бо може масть не підійти. От я був купив чорну корову, то домовик по ночах її дуже мучив, вона, бідна, рано була мокра. Тоді мені прийшлося її продати, бо, видно, домовик не любив чорної масті.

Домовики не тільки в хатах бувають, а і в різних установах. От у нашій школі є домовик. Коли всі розійдуться, то його чути, як він по горі, по даху лізе, двері в класи відкриває. Один сторож був спеціально на ручку дверей повішав відро. Чує — відро полетіло із гуркотом. Прибіг, а воно висить на місці. Але це добрий домовик і шкоди ніколи нікому не робить.

Походження та примітки

Українські народні казки у 40 книгах

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
8. Про домовиків. Записано в Попівцях Барського району від Попівського Бориса Олександровича (1941 року народження) 2009 року.
Тексти надані Миколою Зінчуком та опубліковані з його дозволу.