Українські народні казки

Про поїздову греблю

Демонологічна розповідь Подніпров’я (Наддніпрянщини)

В селі Козаче Христинівського району є кілька ставків, саме звідси бере початок річка Синюха. А от про один із ставків ходить така легенда.

Кажуть, якщо іти опівночі через Поїздову греблю, додому ніколи не попадеш. Буцім блуд тебе водитиме по берегах, поки не розвидниться. Один хлопчина повертався після дванадцятої ночі додому. Щоб скоротити шлях, забувши про вигадку пішов зловісною греблею. Надворі було місячно і видно, як удень. Але, як тільки він спустився до ставка, наліг туман і кругом стало біло. Довго чи ні ішов він, аж раптом десь взялося біленьке мале козенятко і стало крутитися коло хлопця. Він і кричав голосно, і «Отче наш» читав ( хоч і був невіруючий), та до перших півнів він пройшов, як потім виявилося, від сили 200 метрів.

Правда чи ні, судити не нам. Та не хотілося бути на його місці у ту злощасну пору.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

3. Про поїздову греблю. Записано в Козацькому Звенигородського району від Бабан Фросини Якимівни (1929) 2008 року.