Українські народні казки

Страшний кіт
Демонологічна розповідь Гуцульщини

Колись-то йшов я вночі, і в потоці вчепився за мною чорний кіт. І нявкав безперестанку лячним голосом, так, що я напудився. І так я утікав, що-м падав. Я тоді подумав, що то нечиста сила, бо там зачепився колись-то один чоловік. І казали давні люде, що якби того кота вдарив, то могло б спаралізувати або онімів би.

Біг той кіт за мною десь з п’ятсот метрів і безперестанку нявкав страшним голосом. Нарешті він десь щез. Я не вздрів, де він подівся. Мені тоді такий страх дало, що й нині туди страшно перейти. Вечером я туди вже ніколи не йшов.

Походження та примітки

Українські народні казки у 40 книгах

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
Верхній Березів, Косівського району, Івано-Франківської області
8 січня 1987 року
Від Неґрича Михайла Николайовича (1920 року народження)
Тексти надані Миколою Зінчуком та опубліковані з його дозволу.