Сучка

Демонологічна розповідь Поділля

Старий Прохір часто навідувався до хліва увечері, бо корова була на отелінні. Він знав, що має прийти відьма.

Одного вечора, відкривши двері він побачив у хліві сучку, яка не могла втекти, бо двері той закрив.

— Ай-я-я-й. Чого ти до мене прийшла? Ти ж знала що і я такий, — промовив Прохір.

У сучки потекли сльози, як горох. Схопивши сучку, старий перегнав її через три межі і почав нещадно бити. А вранці прийшов кум.

— Добридень, куме Прохоре. Нащо ви мою так жінку скарали?

— Куме, я вашої жінки не бачив, а сучку бив.

Через кілька днів кума померла.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

4. Сучка. Записано в Хомутинцях Калинівського району від Супрун Тетяни Марківни (1918) 2009 року.

Дивіться також