Українські народні казки

Сучка

Демонологічна розповідь Поділля

Старий Прохір часто навідувався до хліва увечері, бо корова була на отелінні. Він знав, що має прийти відьма.

Одного вечора, відкривши двері він побачив у хліві сучку, яка не могла втекти, бо двері той закрив.

— Ай-я-я-й. Чого ти до мене прийшла? Ти ж знала що і я такий, — промовив Прохір.

У сучки потекли сльози, як горох. Схопивши сучку, старий перегнав її через три межі і почав нещадно бити. А вранці прийшов кум.

— Добридень, куме Прохоре. Нащо ви мою так жінку скарали?

— Куме, я вашої жінки не бачив, а сучку бив.

Через кілька днів кума померла.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

4. Сучка. Записано в Хомутинцях Калинівського району від Супрун Тетяни Марківни (1918) 2009 року.

Дивіться також