Українські народні казки

Чорна кішка

Демонологічна розповідь Кіровоградщини

Жила в одному селі сім’я. Проста роботяща сім’я: чоловік, жінка і двоє синів. Була в них нова, недавно построєна хата з великим дворищем, садок коло хати, який самі хазяйни й насадили. Мали вони велике хазяйство, серед якого була корова. Корова була годувальницею для сім’ї, бо давала багато молока.

Якось увечері, коли прийшло врем’я доїть її, хазяїн пішов у хлів, шоб дать їй сіна. Та коли підійшов до дверей і одкрив їх, звідти вибігла чужа чорна кішка, зиркнула якимись страшними очима на нього й побігла. Того разу хазяйка надоїла дуже мало молока. Це було дивно, бо такого ще ніколи не було. Даже коли харчів було мало, не було буряків, вона давала більше. А на цей раз корова була наче видоєна.

Та на другий день зранку надій був як і раньше, повне відро молока, та ше й таке жирне, аж жовте. Зраділи хазяйни, шо все наладилось та й думать перестали про те, чого ж то так случилось.

Пройшло два дні. Знов чоловік пішов у хлів увечері, а там та сама чорна кішка сидить і облизується. Чоловік узяв вила, шо стояли у вуглі, ударив кішку і перебив їй передню праву лапу. Кішка втікла, пошкандибала у сусідський двір. А хазяїн зайшов у хату і розказав жінці, про те, шо знов застав кішку біля корови і про те, шо перебив їй лапу. А жінка злякалась та аж крикнула:

— Відьма!

Побігла доїть корову, а молока знов немає. Увесь вечір чоловік сторожував коло хліву, шоб кішка не зайшла до корови. Та вона так і не появилася.

А на другий день прийшла до них сусідка і попросила молока. Жінка дивиться, а в неї перев’язана права рука. І тут жінка зразу ж догадалася, в чому діло, бо ще вчора після обіду бачила сусідку здоровою. А від людей не раз чула, шо вона відьма, та не вірила. Молока їй не дала, сказала, шо корова перестала доїться. Сусідка пішла додому, а жінка розказала чоловікові про переламану руку сусідки і чого вона приходила.

Хазяйни рішили, шо тепер їм обов’язково нада діжурить коло хліва, бо кішка должна прийти. Чоловік кожний вечір сторожував, ждав її, та вона більше ніколи так і не появлялася у їхньому дворі, бо то була не проста кішка, а відьма-сусідка, яка перетворювалася в чорну, як смола, кішку і відбирала в корів молоко.

Сім’я почала й далі жити, як жила до цього случая, а сусідка кудись пропала. Її ніхто більше не бачив у їхньому селі і не чув про неї.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

9. Чорна кішка. Записано в с. Сонячне Первозванівського району від Мазенко Ганни Іванівни (1937) 2010 року.