Українські народні казки

Як блудив Анатолій

Демонологічна розповідь Кіровоградщини

Це було у 1953 році. Якраз мій брат Анатолій прийшов з лав армії. А раніше ж у селі молодь збиралися у сільському клубі. Танці, ігри, співи — до ранку весело. А потім розходилися по домівках, щоб зранку стати до праці. Приглянулась Анатолію дівка Ганна. А жила вона на Питомнику. Пішов брат провести її додому.

Привів до хати, поговорили, пора ж вертатися. Тільки відійшов від хати своєї дівки, аж півень кукурікає. «Диви, — думає, — вже й село близько».

Пішов на той спів. Але села і близько не було. Знову чути голос півня. Пішов на той звук і знову даремно. Так разів сім кукурікав той півень, а до села не доводив парубка. Вже й замерз, і спати хочеться, а воно водить і водить хлопця степом. Водило до самісінького ранку, аж поки справжні півні не заспівали. Тоді й прийшов у село.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

20. Як блудив Анатолій. Записано в с. Богданівка Петрівського району від Тороп Л. В. (1937) 2010 року.