Як відьма хотіла перестати бути відьмою

Демонологічна розповідь Поділля

Надумала стара Івга зректися відьомських шабашів, бо надоїло їй літати на мітлі і запросила сусідську дівчину до себе на ніч.

— Пустіть, Дімно, свою Мотруню до мене на годенки.

Мати й погодилась Попрали трохи звечора. От Івга й каже до дівчини.

— Лягай, Мотруню, спати, а рано будемо прасти.

Полягали спати. Дівчині постелили на печі. Дід ліг на лежанці, а сама Івга постелила на полу. Вночі дівчина прокинулась від страшного крику. Щось завивало, гавкало і верещало надворі.

А баба ходить і хрестить ножем двері і вікна. Дівчина миттю, перескочивши лежанку, кинулась до вікна. Івга із страшною силою схопила дівчину і жбурнула на піч, із криком накинувшись на діда:

— Ти стара собако нащо пустив дівчину? Як слово мовити, могло б дівчини не стати. Щоб я тоді людям сказала?

Почувши це Мотря дужче злякалась. Уже й не спала. Дочекавшись ранку, побігла додому, і про все розказала матері. Відьми не могли попасти в хату до старої Івги, бо почули чужу людину.

Проходили роки, а люди з острахом обходили те місце, де за переказом, жила відьма.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

3. Як відьма хотіла перестати бути відьмою. Записано в Хомутинцях Калинівського району від Супрун Тетяни Марківни (1918) 2009 року.

Дивіться також