Українські народні казки

Як дід Спиридон відьму бачив

Демонологічна розповідь Кіровоградщини

Було це давно. Їхав дід Спиридон на базар у Єлисаветград через села Шпакове, Бровкове, Пеньків Хутір. Їхали звечора, бо далека дорога. Конячки біжать собі потихеньку, а ніч така гарна, місячна. Баби на возі щось собі гомонять. Аж ось доїжджають до ліска.

Дивляться, а на пеньку сидить гарний здоровенний кіт. Дід Спиридон спер конячки та до того кота каже:

— Кицю, кицю, йди до мене, будеш мишки ловити.

А той кіт устає на ноги, спину вигнув та й каже:

— Кицю, кицю, йди до мене, будеш мишки ловити.

Коні як захропіли та як рвонуть з місця, дід насилу вспів ускочить. А баби з переляку чуть не поніміли. Бо то була відьма.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

11. Як дід Спиридон відьму бачив. Записано в с. Капітанівка Новомиргородського району від Лисенко Галини Макарівни (1937) 2010 року.