Українські народні казки

Як колись хлопці дощі зупинили

Демонологічна розповідь Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Розкажу вам історію про те, як одного разу хлопці в нашому селі дощі зупинили. Ви, може, й не повірите всьому, та було це насправді.

Одного літа у нас ішли обліжні дощі. Просто спасу не було. Роботи в полі не можна було робити, от дівчата й зібралися на вечорниці. А хлопці тоді слідкували, де дівчата збираються, та й приходили їх то полякати, то просто в гості зайти, щоб пожартувати.

От цього разу йшли хлопці до дівчат, бачать, лежить на дорозі якась бляшана легка коробочка. Вони й почали її, немов м’яча, ногами буцати, добивали аж до хати, де були вечорниці. А там залишили її в сінях.

Ось уже й вечорниці закінчуються, хтось додому вже пішов, деякі хлопці дівчат пішли проводжати, а двоє щось замешкались. Коли чують, щось стогне в хаті. Стали хлопці разом із хазяйкою заглядать кругом. Заглянули під стіл, аж там дід маленький, старий і побитий-побитий. Витягли хлопці того діда, ведуть його селом. Що не питають — не допитаються нічого. А що дід не наш, то вивели його за село та й вернулися додому.

Устали люди вранці — аж сонце надворі. Дощі припинились, стало на годині. Довго в селі говорили про того діда й вирішили, що то був сам Дощ, його хлопці побили, от він і пішов у другі краї.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

6. Як колись хлопці дощі зупинили. Записали Дзюбо Олена і Ліда від Савіної Ніни Олексіївни в с. Преображенське Межівського району 2009 року.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.