Українські народні казки

Як перейшов парубка кіт

Демонологічна розповідь Гуцульщини

Ішов парубок з вечорниць додому, на присілок Рушір. А на вигоні, на пасовищі громадськім, переходить його кіт такий чорний, великий. І скаче ба наперед него, ба назад него. Він намагався вдарити того кота палицею. А кіт усе відскакував. Він собі подумав, що то треба навіглі бити. Та й ударив того кота палицею. І як звіявся вітер, з него капелюх ухопило. В Камени ломляться буки, каміння сиплеться, на долину качається. Він прибіг додому і виліз на піч. А то щось прийшло під хату і кричить: «Іва’, Іва’, пусти!» Молодший хлопець схопився спросоння і хотів пускати, а Іван затримав його. І не відкрив. А тут їде поперед хату величезна фіра сіна та й стріхи ломить. Та й все кричить хтось: «Пусти!» І так три ночі їхало й кричало. А він не пустив.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Нижній Березів, Косівського району, Івано-Франківської області
9 жовтня 1983 року
Від Геника Василя Семеновича (1903 року народження)

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.