Українські народні казки

Як приходив Юрко до Насті
Демонологічна розповідь Покуття

Настя віддалася за Юрка-удівця. І були в них сини. Довгий час вони пожили. Юрко помирає, а вона з дітьми лишається. А Гандзю, Юркову дочку від першої жінки, вбила глина. Пішла вона копати, усунувся берег, і її вбило. Настя осталася з двома синами. А мертвий Юрко зачав по ночах до неї ходити. Січку рубав їй. І так тою скринькою гонив, що аж людям спати не давав. Вона наймила сусідку, би сусідка ночувала з нею, бо хлопці ще малі. А та сусідка перед Святим вечором купила нову лижку і нове горня та й поклала то на полицю. Уночі обі жінки лягають спати. І хлопчики сплять з ними.

Приходить дванадцята година ночі. Жінки не чули, як Юрко ввійшов до хати. Учули вони, як упав з полиці і розбився горнець. Жінки прокинулися. Встали обидві, світять каганець, подивилися, а то нема горщика, лиш черепки на землі. І лижка дерев’яна переламана. А він каже до неї:

— Нащо ти цю приймила? Де я спати буду?

Та жіночка з хати вийшла, бо він вигнав її, а сам ляг з жінкою. І довго він до неї ходив і її мордував. А люди їй підрадили:

— Іди до гуцулів і шукай якоїсь поради, бо з тебе вже нема нічого. Пішла вона туди, і там їй сказали:

— Ти мусиш показати, що ти віддаєшся за брата рідного. І мертвий тебе кине.

Прийшла вона від гуцулів. Брат прийшов до неї. І вона розказала йому, що їй сказали гуцули.

— ...Маю за тебе «віддаватися».

Брат прийшов до неї ввечір, і вони вбралися як молодий і молода.

І сіли вони за стіл, і горіла свічка, та, що на Святий вечір. І колачі лежали на столі.

У дванадцятій годині ночі приходить Юрко. Застає, що вони сидять за столом, і каже:

— А то що ти робиш?

— Віддаюся за брата.

Вийшов він з хати, і звіявся великий вітер. Мало хату не розніс. І він пішов.

Вона бере рано три колачі, виходить з ними на дорогу, і хто попав їй назустріч, роздає людям колачі. Але навіґлі, від себе дає. Так роздала вона колачі, як молода в весілля роздає, тільки навіґлі. І так розрахувалася з чоловіком. Більше він до неї не приходив.

Походження та примітки

Українські народні казки у 40 книгах

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
Топорівці, Городенківського району, Івано-Франківської області
19 лютого 1989 року
Оповідач: від Василя Івановича Сторожчука (1920)
Тексти надані Миколою Зінчуком та опубліковані з його дозволу.