Українські народні казки

Як скінчилася любов
Демонологічна розповідь Покуття

Любилася дівчина з дворідним братом та й сама розуміла, що то недобре. Та й казала:

— На нас люди гулюкають. Недобре то, щоби ми побиралися.

І пішла вона до ворожки. А ворожка сказала їй, щоб купила дванадцять шпильок. І спитала її ворожка, чи має вона близьку людину на цвинтарі. Вона сказала, що має там сестру. Сказала їй ворожка, щоби купила до тих шпильок ще два метри чорної роґантини. І тоді би вклякала на гріб сестри, тих дванадцять шпильок забила наохрест у гріб і роґантиною вкривала хрест і себе. І щоб молилася, поки не вчує з гробу голосу.

Вернулася дівчина додому, купила дванадцять шпильок і два метри чорної роґантини, уночі пішла на цвинтар, забила в гріб шпильки наохрест, тоді вклякла і накрилася роґантиною сама, і накрила хрест. І молилася, поки не вчула з гробу голосу. Питається її з гробу сестра:

— Що ти, сестро, хочеш?

— Хочу, би-м ся не любила з дворідним братом. А сестра каже з гробу:

— То йди додому і лягай на місце, де ти спала. А як він прийде і буде до тебе говорити, нічого не обзивайся. Аби він що тобі казав, би як тебе просив, ти не обзивайся.

І вона так зробила, як сказала їй сестра з гробу. Лягла, а він прийшов. І говорить до неї, а вона нічого не обзивається. Він каже:

— Що ти гніваєшся, що ти не обзиваєшся? Хтось тобі щось докорив чи що?

А вона нічого не обзивається, ні слова. І він сказав:

— То я йду.

Та й пішов. А другий день зійшлися вони, і каже він до неї:

— Як-им тя любив, так тя ненавиджу. А вона каже:

— Та й я тебе ненавиджу. І так ся скінчила їх любов.

Походження та примітки

Українські народні казки у 40 книгах

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
Олещин, Тлумацького району, Івано-Франківської області
15 липня 1992 року
Оповідач: Від М.М.Гошовської (1918)
Тексти надані Миколою Зінчуком та опубліковані з його дозволу.