Українські народні казки

Як труп устав

Демонологічна розповідь Полтавщини

Одного разу чоловік ночував коло кладовища. Він там випряг конячку і варив вечеряти. Зварив кашу й їсть-запихається, отакий голодний був. Дивиться, коли на нього труп суне, такий страшний, ніби тільки устав із гробу. Підійшов до мужика та й каже:

— Давай їсти, бо я голодний!

Чоловік дав йому каші, той усе злопав і каже:

— Ходім до мене в могилу.

Мертвець хотів задушити чоловіка, а той вирвався і пішов. На другий день побіг мужик по суддю, старосту й попа. А піп узяв кувалду і клинець та й пішли на кладовище. Клин поставив на лоба мертвяку і як лупне кувалдою, аж кров пішла.

Після цього удару труп більше не вставав і людей до себе у могилу не тягнув.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

15. Як труп устав. Записано в Опішні Зінківського району Полтавської області від Дудник Антоніни Андріївни (1939 року народження) 2008 року.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.