Як упізнавали відьом

Демонологічна розповідь Полтавщини

З давніх часів люди знали про існування відьом, які часто чинили зло. Могли наводити ману на людей, напускати хвороби, красти молоко, «портити» високоудійних корів.

Кажуть, що відьмою могла стати сьома дитина —дівчинка, народжена поза шлюбом. «Дурне око» мали також люди, яких матері немовлятами відлучали від груді, а потім знову годували своїм молоком.

У селах остерігалися окремих людей. Якщо позичиш декому з них курячих яєць, то у самого квочки не виведуть курчат. Даси молока — корова доїтиметься кров’ю. Або ж не стане молока зовсім .

Відьом у народі вираховували так. У сковорідку вливали молоко корови, якій «пороблено». Коли закипить, вкидали голки. Згодом до цієї хати приходила жінка і скаржилась на здоров’я. То і була відьма.

Один господар, помітивши, що з худобиною щось сталося, пильно стежив за корівником усю ніч. Прибігла чорна кішка і до корівки. Господар кинув на неї сокиру і поцілив у задню ногу. Кішка закричала людським голосом і втекла.

Наступного дня чоловік дізнався, що одна жінка шкандибає. Він розповів людям про свої підозри. Але жінка в цей же день виїхала з села.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

16. Як упізнавали відьом. Записано в Опішні Зінківського району від Хрін Надії Миколаївни (1943) 2008 року.