Українські народні казки

Іван Дурачок і його браття

Українська народна казка Буковини

Жили собі три брати — два розумних, третій дурний. Пішли вони в ліс робити загороди на худобу. Розумні браття роблять з доброго пруття, а Іван — з бур’янів, з базників. — Дурне ти, Іване, робиш, — кажуть браття. А Іван їм:

— Зачекайте, побачите.

Прийшли вони на другий день рано, а в зеленій Івановій загороді повно худоби. У загороді братів лиш один бичок закирений. Іван ще був удома; браття побачили стілко худоби та й забрали ЇЇ собі, а в Іванову загороду загнали того бичка. Посилають браття Івана на базар, щоб спитався, як худоба продається. Іван приходить з базару та й каже:

— Продається худоба безхвоста й безрога.

Почули це браття та й не гонять свою худобу на базар. А Іван взяв свого бичка та й повів. Веде його лісом, а стара липа «скрип-скрип», «скрип-скрип». Іван подумав, що вона каже: «Купую».

— То плати гроші.

А вона нічого не каже, лиш «скрип-скрип» та «скрип-скрип». Ждав, ждав Іван, а тоді взяв сокиру та й зачав ту липу рубати. Рубає та й питає:

— Купуєш бичка?

А тут з-під сокири сипнуло золото. Все сиплеться та й сиплеться з дуба — ціла купа насипалася.

Зоставляє Іван свого бичка липі, а сам іде додому і каже браттям:

— Впрягайте коні та й їдьмо за золотом. А браття йому:

— Дурний, то дурне й говори.

— Впрягайте коні! Я продав липі бичка. На всіх нас золота стане, одна лиш шворка лишилася. Забрали браття золото та й їдуть додому. Браття їдуть попереду, а Іван на другому возі далеко позаду. Люди питають братів:

— Що, хлопці, везете? А браття кажуть:

— Вугля.

— А ти, Іване, що везеш? — питають люди.

— Гроші.

Приїжджають усі додому, розкривають вози — у Івана золото, а в братів — вугля. Бачать браття, що в Івана золото, а в них нема, та й хотять Івана вбити. А Іван їм:

— Станьте, не вбивайте, я з вами й так поділюся. Шукайте четверик, щоб міряти.

Пішли браття до попа.

— Батюшка, дайте четверика.

— Нащо?

— Ділити вугля.

Дає їм піп четверика, приносять вони його додому та й зачинають ділити. Розділити на три частини. Як висипали Іванови, в Івана гроші, а як собі, — вугля. І були в Івана гроші, а в них — нічого. Бо вони хотіли собі все неправдою і брехнею добути.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Владична, Хотинського району, Чернівецької області
15 травня 1977 року
Оповідач: Тимчук Яків Іванович (1909)

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.