Українські народні казки

Іванушка

Українська народна казка Полтавщини

Жили піп і попадя. Найняли вони собі наймита. Піп сказав так:

— Як ти на розсердишся, то я тобі вухо відріжу. А як я на тебе розсерджуся, то ти відріжеш мені вухо і ніс.

От робив Іван у батюшки і все терпів, щоб не розсердитися. От батюшці набрид такий наймит, він і каже матушці:

— Давай од нього втечемо.

Наготували вони вузлики, мішки позав’язували і каже піп:

— Як Іван вночі засне, ми од нього втечемо.

А Іванушка це почув і коли вони поснули, він розв’язав один мішок і сам туди заліз.

От біжать вони і мішки несуть, а Іванушка у батюшки за спиною тихенько каже:

— Батюшко й матушко, візьміть і мене.

А вони ще дужче біжать од нього. Добігли до моря та й вирішили заночувати. А Іван з мішка тут як тут. Полягали вони всі спати, а батюшка каже матушці:

— Коли він засне, то вкинемо у море.

Іван це підслухав та й перекотив матушку на своє місце, а батюшка уночі штовхнув її у воду.

Дивиться, а Іван знову перед ним стоїть.

— Що батюшко, ви розсердилися на мене?

— Як же мені не сердитися, коли ми матушку втопили?

Так Іван відрізав попові вухо і ніс.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

81 (4974). Іванушка. СУС 1000+1132+1120. Записала Павлюченко Вікторія 2008 року.
Оповідач: Губенко Євдокія Петрівна (1938 року народження), Сонячне, Машівський район, Полтавська область

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.