Українські народні казки

Їжачок та дівчинка

Українська народна казка Полтавщини

Жив собі у лісі маленький їжачок. Була у нього своя хатинка. Збирав він яблучка, грибочки, ягоди. Тільки було йому дуже самотньо.

От одного разу вирішив він знайти собі друзів. Вийшов він із хатинки та й пішов до лісу. Блукав їжачок дуже довго, але тільки ніхто не захотів з ним товаришувати. Лисичка сказала, що він дуже колючий. Зайчик сказав, що їжачок швидко не бігає, а ведмідь зовсім не захотів з ним розмовляти. Розплакався їжачок та й пішов собі стежкою.

Ішов він, ішов та й дійшов до людського саду. Бачить, а там яблучок долі багато-багато нападало. От їжачок і подумав: «Назбираю я яблучок собі додому». Тільки почав збирати, аж раптом почув тріск сухої гілки за спиною.

Коли їжачок обернувся, побачив маленьку дівчинку і дуже злякався. Але дівчинка й не збиралася кривдити його. Вона допомогла назбирати яблучок їжачкові на голочки. Він дуже зрадів і запропонував дівчинці погратися. Довго вони гралися, доки дівчинку не покликала мати. Але перед тим, як піти, дівчинка запропонувала їжачкові свою дружбу, і запросила завтра до саду погратися. Їжачок дуже зрадів і погодився.

Коли він прийшов додому, ще довго не міг заснути. Все лежав і мріяв, як завтра вони будуть бавитись.

І відтоді вони зустрічалися кожного дня і гралися в садку. Ось так наша маленька тваринка назбирала собі яблучок на зиму, а найголовніше — знайшла собі справжнього друга.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

119 (4830). Їжачок та дівчинка. СУС —, новотвір. Записала Волочай Світлана 2008 року.
Оповідач: Матрос Наталя Павлівна, Вільна Терешківка, Кременчуцький район, Полтавська область

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.