Українські народні казки

Баба Яга

Українська народна казка Полтавщини

Жила собі дівчина і були в неї батько та мачуха. Коли це мачуха послала батька по дрова та й каже дівчині:

— Сходи до моєї сестри, Баби Яги, візьми в неї голку й нитку, щоб я тобі сорочку пошила.

Бідна дівчина пішла. Але коли пішла, то спочатку зайшла до тітки своєї і каже їй:

— Послала мене мачуха до Баби Яги, щоб у неї голку і нитку взяти, аби мачуха мені сорочку пошила.

А тітка відповідає їй:

— Коли прийдеш ти туди, вона тобі скаже, щоб ти сіла і пряла. Ти сідай і пряди. Як тільки вона полетить, бери голку з ниткою і тікай. Встрінеш ти кота на порозі, який очі видряпувати тобі захоче. Ти йому кусок шинки дай, він тебе і пустить. Потім встрінеш березу, яка тебе забити до смерті захоче. Ти підв’яжи її, вона тебе і пустить. І коли виходить будеш, там ворота скрипітимуть, не випускатимуть. Ти їх олійкою помаж, вони тебе й випустять. І тікай тоді швидко до себе додому.

Прийшла дівчина до Баби Яги і каже їй:

— Послала мене мачуха по голку й нитку, щоб сорочку мені пошити.

А Баба Яга в отвіт:

— Ти сядь і пряди, а я зараз прилечу і дам тобі голку і нитку.

І полетіла Баба-Яга.

Дівчина швидко знайшла голку, нитку і давай тікати. Тільки вийшла на поріг, а там кіт сидить, очі видряпати хоче. Вона дала йому кусок шинки, він її і пустив. Побігла вона далі, а там береза. Дівчина її підв’язала, і пропустила береза її. Пішла далі, а там ворота скриплять і не пускають. Дівчина помазала їх олійкою, вони і пропустили.

Баба Яга прилетіла, а дівчинки нема. Підбігла до кота і питає:

— Чого ти їй очі не видряпав?

А кіт їй в отвіт:

— Я тобі скільки роблю, а ти мені і хліба не дала, а вона шинки не пожаліла для мене.

Підходить Баба Яга до берези і питає:

— Чого ти її до смерті не забила?

А береза в отвіт:

— Ти за все, що я зробила для тебе, і гілочки не обрізала, а вона мене підв’язала.

Підходить Баба Яга до воріт і питає:

— А чого ви її не залишили у мене в дворі?

А ворота в отвіт:

— Ми тобі скільки служимо, а ти нас і водою не помазала. А вона олійки не пожаліла.

Розсердилась Баба Яга і полетіла геть світ за очі. А дівчина прийшла додому і розповіла все батькові. Вигнали вони мачуху і стали вдвох жити-поживати та добра наживати.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

45 (4636). Баба-Яга. СУС —. Записала Соломаха Ольга (6 клас) 2008 року. Соломаха Зоя Сергіївна (1976). Полтавська область, Лохвицький район, Вирішальне

Баба Яга

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Жила в темному лісі баба і звали її Яга. Скучно було їй бо жила вона одна і нікого в неї не було. Каждий день сідала вона на свою мітлу і літала, як хотіла. Якось побачила вона маленьку дєвочку, яка сиділа надворі. Підлетіла до неї Баба Яга і вговорила ту дєвочку покататися з нею на мітлі. Вобщем вкрала баба дитя. І стала та дєвочка жить у Яги. Баба Яга давала дитині солодке, якшо та впорається з усією роботою.

Дєвочка була слухняна, помагала бабі і пиріжки пекти і яблучка собирать — все робила.

Шукали дівчинку батьки і сусіди і не знайшли, бо баба її дуже харашо заховала. Та пролітали якось над хатою баби гуси і дівчинка їх попросила шоб вони забрали її з собою і віднесли додому. Гуси забрали її. І осталась Баба Яга оп’ять сама.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

154 (7356). Баба Яга. СУС порівн. 480А*. Записала Циске Ірина 2009 року. Безугла Галина Григорівна (1932). Дніпропетровська область, П’ятихатський район, Нерудсталь

Баба Яга

Українська народна казка Чернігівщини

Колись давно жила одна недобра жінка. Надумала вона звести з світу свою пасербицю. Послала її з вісточкою до своєї сестри — Баби-Яги, Кістяної Ноги.

Та дівчинка була розумною. Тому вона по дорозі зайшла до своєї рідної тітки. А та їй дала добру пораду:

— Як буде тебе берізонька по очах хльоскати, ти її стрічкою перев’яжи. Як будуть ворота скрипіти й грюкати, ти їх олійкою змасти. Як собака буде гавкати, ти йому хлібця кинь, а як кіт занявчить — дай йому шинки.

Прийшла дівчина до відьми та й каже:

— Здрастуйте, тітонько! Матінка послала мене до вас по ниточку та голочку, хоче мені сорочку пошити.

— Гаразд, сідай поки що ткати, — сказала Баба-Яга.

А сама приставила кота, щоб стеріг дівчину. Звеліла наймичці натопити баню, викупати дівчину, щоб за сніданком з’їсти. Дівчина сидить на лаві ні жива, ні мертва та й каже наймичці:

— Голубко моя! Ти не так дрова підпалюй, як водою заливай.

Дала їй за це хусточку. А відьма підійшла до вікна та й питає:

— Чи ти тчеш, племіннице?

— Тчу, тітонько, — відповідає дівчина.

А сама дала котові шинки та й питає:

— Як мені звідси вибратися?

— Ось тобі гребінчик та рушничок, — каже кіт, — візьми їх та тікай. Як почуєш, що Баба-Яга близько, то кинь спочатку рушничок. Позаду розіллється широка ріка. А як кинеш гребінчик — виросте густий ліс. Крізь нього тебе ніхто не дістане.

Дівчинка взяла рушничок та гребінчик і почала тікати. Собакам кинула хлібця, ворота олійкою змастила, берізку перев’язала стрічкою. А кіт сів замість неї ткати.

Ось зайшла Баба-Яга до хати, глядь, а дівчинки нема. Заходилася вона лаяти наймичку, кота, собаку, ворота й берізку. А вони їй і кажуть:

— Ми тобі давно служимо, а ти нас тільки б’єш та свариш. А дівчинка з нами лагідна була.

Тоді Баба-Яга миттю скочила в ступу та гайнула наздоганяти дівчинку. А дівчина притулила одне вухо до землі і чує, що відьма вже близько. Кинула позад себе рушничок і розлилася широка річка.

Баба-Яга підлетіла до річки і від злості аж зубами заскреготала. А потім припала до води і давай пити. Випила всю річку і знову рушила в погоню. А дівчинка кинула гребінчик і перед відьмою виріс густий ліс. Стара заходилася його гризти, але як не старалася, нічого в неї не вийшло.

А тут якраз прийшов додому батько дівчинки та й питає жінку:

— А де ж це моя донечка?

— Пішла до тітоньки, — каже мачуха.

Трохи перегодом прибігла дівчинка і все розказала батькові. Той розгнівався на дружину та й прогнав її геть. А з донькою стали удвох хазяйнувати.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

217 (4398). Баба-Яга. СУС 313Н*. Записано 2008 року. Білодід Наталя Миколаївна. Чернігівська область, Ічнянський район, Августівка