Українські народні казки

Багатій і наймити

Українська народна казка Чернігівщини

В одного багатого пана було два наймити. Робили вони, як воли, а їли хліб сухий та воду. А хазяїн ще й лається:

— Що вам ще треба? Я сам, не ївши лягаю!

Та наймити помітили, що як тільки вони лягали спати, хазяїн уставав та сито вечеряв. А пан той був дуже богомільний. От і порадилися наймити однієї ночі провчити багатія.

Тільки-но полягали спати, ще й не поснули, а хазяїн устав та наминає, аж чавка. А в кутку цебро стояло, де картопля товклася свиням і товкачка здорова.

Устав тихо один із наймитів, узяв товкачку та як упече пана по голові, так той і полетів під стіл. А наймит швидко товкачку в цебро, ліг і лежить. А пан такий крик зняв. Засвітили світло, звели хазяїна, а він ледве на ногах тримається.

— Що та як? — питають наймити.

Пан і каже.

— Це ви певно їли, — каже один наймит.

— А хіба що? — пита пан.

— А ви хіба не знаєте, що в потемку їсти не можна. Ото потемок і почастував вас.

Відтоді багатій перестав їсти сам і сідав тільки з усіма. А наймитам їду покращив.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

189 (4463). Багатій і наймити. СУС —. Записала нтонечко Юлія 2008 року. Кошова Анастасія Петрівна (1942). Чернігівська область, Менський район, М’який