Українські народні казки

Баран хоче сповідатися перед вовком

Українська народна казка про тварин

БАРАН ХОЧЕ СПОВІДАТИСЯ ПЕРЕД ВОВКОМ — Українська Народна Казка Про Тварин
БАРАН ХОЧЕ СПОВІДАТИСЯ ПЕРЕД ВОВКОМ — Українська Народна Казка Про Тварин

Одного разу пасся баран над водов на березі. Прибігає до него вовк: «Я, — каже, — мусю тебе з’їсти...» А баран каже: «Но, як такий упав льос, то що я маю робити! Але знаєш що? Я, — каже, — грішний, може би ти мене висповідав і аби-с мені завдав покуту коротку, аби я умирав у порядку».

Узяв вовк і сів собі над водов, а баран іде д нему до сповіді; як наближився та й вовка друлив у воду. Вовк поплив за водов і у 20 кроків нижче вийшов на берег, зачав ся обтріпувати з води, а тим часом баран утік додому. Вовк приходить на то місце, а барана нема. Каже вовк: «Видиш? Ци ж я не дурний? Мені ся ще захотіло бути попом, за то-сми ся скупав у студеній воді та голодний-сми такий, що черево присихає до хребта».

Походження та примітки

Баран хоче сповідатися перед вовком. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. — 122. Зап. А. Онищук в 1913 р. у с. Карлів Снятинського пов. (Гуцульщина) від М. Семотюка. Українські народні байки (звіриний епос). Т. І—II. Зібрав Володимир Гнатюк. — «Етнографічний збірник», т. ХХХVІІ-ХХХVІІІ, Львів, 1916., стор. 290.

Казки про тварин (Українська народна творчість) — Київ: Наукова думка. — 1976 — 575 с.

Оформлення художника В. М. Дозорця