Українські народні казки

Батьківська порада

Українська народна казка Полтавщини

Жив собі в одному селі чоловік, і був у нього один-єдиний син. Та вже такий розумник та красень, що ні в казці сказать, ні пером описать. Батенько душі в ньому не чув, вихвалявся перед сусідами та знайомими.

От хлопець виріс і надумав піти в самостійне життя. Тож прийшов до батька і каже:

— Я вже дорослий, піду в самостійне життя, щастя-долю буду шукати.

Засмутився старий, вирішив умовити хлопця не робити поквапливих кроків. Та все марно, син стояв на своєму. Тоді батько поблагословив його у далеку дорогу і дав таку пораду:

— Якщо хочеш свій вік прожити щасливим і в достатку, то послухай моєї поради: живи так, щоб ти мав у кожному селі хату, на кожен день нові чоботи і щоби щоранку всі люди тобі кланялися.

Задумався хлопець над батьковими словами, а далі й питає:

— Як це я, батьку, можу поставити в кожному селі хату, купувати щодня нові чоботи, ще й примусити всіх людей кланятись?

— Дуже легко, сину! У кожному селі матимеш товариша — будеш і хату мати, де переночувати. А щоб нові чоботи були, треба їх щодня чистити. Відтак на ранок будуть як нові. І вставати треба рано, не лінуватися. Люди побачать, що не лінивий, і будуть кланятись та вітатись.

Хлопець послухав батьківську пораду, та так і живе до цього часу в шані та добрі. А старий батько дуже радий, що його порада стала в пригоді синові.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

118 (4829). Батьківська порада. СУС 915А. Записала Дудка Галина 2008 року. Швець Наталя Григорівна (1954). Полтавська область, Кременчуцький район, Гориславці

Батьківська порада

Українська народна казка Полтавщини

Жив собі в одному селі чоловік і був у нього син. От виріс син і надумав піти в самостійне життя. Прийшов до батька і питається:

— Як мені жити далі?

Задумався сивий батько та й каже:

— Слухай, синку, чого міг, я тебе навчав. До роботи різної привчив, Ті

ремесла за плечима не носити, майстровитій людині вони завжди згодяться. Якщо хочеш прожити свій вік щасливо в достатку, то слухай ще одну пораду: живи так, щоб мав у кожному селі хату, кожного дня нові чоботи і щоб кожного ранку всі люди з тобою першими віталися.

Подумав-подумав син над батьковими словами та й питає:

— Як же, тату, я можу в кожному селі хату поставити, купувати кожного дня нові чоботи ще й примусити всіх людей мені кланятися?

Засміявся батько і говорить:

— Дуже легко, сину. Матимеш у кожному селі гарного товариша — значить, і свою хату на всі випадки життя. А щоб на кожний день у тебе були нові чоботи, їх треба кожного вечора гарно вичистити, хоч як би ти не був втомлений. І нарешті, вставай, синку, рано, раніше за всіх, і йди на роботу. А коли йтимуть на роботу й інші люди, то всі, хто побачить тебе в роботі, будуть тобі щиро кланятися і вітати тебе.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

211 (4889). Батьківська порада. СУС 915А. Записала Горова Катерина 2008 року.
Оповідач: Горова Л. І., Хорошки, Оржицький район, Полтавська область