☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Батюшка Пахом
Українська народна казка Кіровоградщини

В одному приході не було батюшки. Зібрались миряни батюшку вибирати. Вибирали з чоловіків, а тут прийшов чоловік Пахом. Всі миряни до нього:

— Будеш, Пахом, нашим батюшкою!

— Ну що ж, буду, то й буду.

От новий батюшка і говорить:

— Ну, миряни, слухайте! Сьогодні субота, а завтра неділя. Приходьте до служби. Що я робитиму, те і ви.

— Добре, батюшко.

У неділю зійшовся люд, почав батюшка службу. Сторож подав йому кадило, а в кадилі вугілля так і горить. Взяв батюшка кадило та й почав ним махати. Махав, махав, а вугілля вискочило з кадила та батюшці в чобіт.

Пішов батюшка ногами тупати. Він тупоче, і люди тупочуть. Вугілля далі пробирається. Батюшка нічого зробити не може, на землю плюхнувся, ноги доверху та й брикається, щоб жарина випала. І всі миряни попадали на землю, ноги попіднімали і собі брикаються.

Один чоловік вийшов з церкви, а другий іде та й питає:

— Служба вже відійшла?

— Ні, не відійшла. Тупотіння відійшло, а тепер брикання почалось.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

142 (8026). Батюшка Пахом. СУС 1825D*. Записала Новікова І. М. 2010 року. Степанцова Марія Архипівна (1933). Кіровоградська область, Маловисківський район, Злинка