☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Безглуздий Іван
Українська народна казка Кіровоградщини

Жили собі чоловік та жінка. Був у них один син, і той безглуздий. Куди не піде, скрізь його обіб’ють, плаче сердега.

Одного разу йде Іван, бачить, чоловік сіє пшеницю. Хлопець каже:

— Що Бог дав — та в землю! Що Бог дав — та в землю!

Облупили його. Приходить додому і плаче. Мати вчить:

— Сину, треба казати: «Добрий день, Боже вам помагай!»

Зрадів Іван, бігом у село. Бачить, хата гороить, люди з відрами тушать. А хлопець:

— Добрий день! А Боже вам помагай!

Облупили його. Мати знову вчить:

— Як бачиш, що щось горить, треба хапати відро з водою і виливати на вогонь.

Іван зрозумів і пішов. Іде по вулиці, а молоді люди свиню шмалять. Іван за відро з водою і вилив на вогонь.

Облупили його, знову плаче. А мати знов навчає:

— Треба казати: «Добрий день! Щоб то, що ви робите, вам вдалося, щоб мали здоров’я самі з’їсти і ще й сусідам по мисочці рознести».

От пішов хлопець знов на прогулянку. Дивитсья, чоловік велику нужду справляє. А Іван:

— Добрий день! Щоб то, що ви робите, вам вдалося, щоб мали здоров’я самі з’їсти і ще й сусідам по мисочці рознести.

Ледве Іван живим додому вернувся.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

218 (8117). Безглуздий Іван. СУС 1696. Записав Курченко Р. 2010 року. Курченко Галина Явдокимівна (1936). Кіровоградська область, Гайворонський район, Завалля