Безхвостий лис
Українська народна казка про тварин
Один лис викрадав довгий час у ґазди кури. Раз заліз він також до курника, але той ґазда вже сокотив і як лиш лис вліз туди, хопив го за хвіст. Лис сіпнувся, лишив хвіст у руках ґазди, а сам продер крівлю та й втік до лісу. Сховався тут до своєї ями і довго не показувався нікому на очі. Але як вже навкучило не виходити між лисів, тогди вийшов з ями і зачав гавкати. Почали збігатися лиси, а він сів в корчі та й каже: «Браття, ми були дотепер дурні, що носили такі довгі хвости. З ними неспосібно ходити; ліпше повідгризаймо собі їх».
Молоді лиси подумали, що не красно буде без хвоста, але вже приставали на раду. Тогди один старий лис сказав: «А подивіть-но ся, чого він так сидить в корчі! Чи не відгриз му вже хто хвоста?» Подивилися, а хвоста не було. Тогди кажуть: «Злодію, ти нас ходів змудрувати!» І розтерзали го на кусні.