Українські народні казки

Билинка

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Росла в полі билинка, прилетів до неї горобчик та й каже:

— Билинко, билинко, поколиши мене.

Билинка не захотіла його колихати. Горобчик образився та й полетів. Через деякий час прилетіла синичка і теж попросила билинку поколихати її. Билинка знов не захотіла.

А синичка була смішлива за горобчика. Вона сказала билинці:

— Якщо ти не погойдаєш нас з горобчиком, то я піду до кози і скажу, щоб вона тебе з’їла».

Билинка захвилювалася. А потім погодилась погойдати їх. Повіяв вітер. Погойдав билинку, а на ній і горобчика з синичкою.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Бабуся дівчинки Крайнюк Юлії, Дніпропетровська область, Криничанський район, Кринички 178 (7311). Билинка. СУС (2034А*). Записала Крайнюк Юлія 209 року.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.