Українські народні казки

Божий дарунок

Українська народна казка Чернігівщини

Одного разу Бог роздавав дітям подарунки. Коли роздав, прибігло маленьке дитя, стало під дверима та й заплакало. Почув Бог, одкрив двері та й питає:

— Чого ти плачеш, дитя?

— Бо мені жодного подарунка не дісталось.

— Не плач, не плач, дитя,- заспокоїв дитину Бог,- дам я тобі те, що залишив для себе.

І дав їй пісню. А та дитина була — Україна.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

89 (1198). Божий дарунок. СУС —. Записано 2008 року. Іванець Ганна Василівна (1932). Чернігівська область, Козелецький район, Остер