Брати-брехуни

Українська народна казка Кіровоградщини

Жилі-билі два брата. Совсем оні обеднелі, не знали, где денежек раздобить. Наконец старший додумался:

— Знаєш што братец, пойдем-ка ми с тобой по белу свету, будем брехньой зарабативать. Один пойдет вперед, а другой за нім брехню подтверждать.

Так і сделалі.

Прішел старший брат в село і давай кричать, хто знает чудную новость, а хто хочет ії узнать, хай денежек викладиваіт. Сбежался народ, а брехун і каже:

— У таком-то селе роділся семірукій ребенок.

Люди рти поразевалі, накідалі парню денежек за новость, і поспешил він прочь, Нашлісь тут недоверчіві — надумалі било піти проверіть, правду лі кажет незнакомец, а младший брат тут як тут, мол, как раз оттуда і ідет. Спрашивают його, не відел ли він у селі семірукого младенца. Парень отвічає:

— Не, младенца такого не відел, відел только, як сушилась на вірьовке распашонка із семью рукавами.

— Стало бить правда,- решилі люди і другому брехуну тоже дали денежек.

Тем часом старший брат ішов по другому селу і всєм встречним говорил, што за диво дивное він повідал: хто-то вистроіл мельніцу на верхушке сосни. Опять повний карман денежек набил і — помінай як звали. Только засомневался народ, пріходіт младший брат.

— Слиш, прохожий, не відел лі ти мельніцу на сосне?

— Сказать по правде, відел я только, як який-то парень спускался с сосни з двумя мешкамі мукі, — отвечает младший, брат.

— Значіт правда — обрадовалісь простофили и щедро награділі брехуна.

І пошел младший брат дальше — старшево доганять і новиє небиліци сочинять.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

293 (8195). Брати-брехуни. СУС 1920А. Записав Хорощак Олександр 2010 року. Хорощак Іван Філімонович (1930). Кіровоградська область, Новгородківський район, Новгородка