Українські народні казки

Бузько і жаби

Українська народна казка про тварин

Жаба квакала від ранку до вечора. Та побачила бузька і зараз замовкла та сховалася в ставі.

— Не ховайся, золота співачко! — каже бузько. — Я приходжу здалека, бо хочу послухати твого солодкого голосу.

— Ти прийшов, бузьку, здалека, — відповіла обережна жаба, — не щоб слухати мого голосу, тільки щоб з’їсти мого м’ясця!

Приємно говорить підхлібник, але мудрий не слухає того.

Походження та примітки

Бузько і жаби. Пор.: Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. — 242. Час і місце запису не зазначені. Дзвіночок. Часопис для українських дітей, Львів, 1931—1939. . 1935, ч. 43, стор. 15.

Казки про тварин (Українська народна творчість) — Київ: Наукова думка. — 1976 — 575 с.