Бусол

Українська народна казка Поділля

Мені мої бабуня розказали одну оповідку. Що така птиця як бусол була створена Богом святим. Раніше бусько був людиною. Бозя зібрав всю нечисть в торбу і дав чоловікові та сказав:

— На, цей мішок, занеси до моря і вкинь в воду. Ото як будеш нести, то не залазь в мішок. Хай тебе не тягне туди підглянути.

Йде чоловік до води, ну тягне його зирнути туди. Надумалось йому: «Ну чого я не зирну, мені нічого не буде. Смикну, кину оком, та назад зв’яжу».

Мішок розв’язав, а з нього почала виповзати різна нечисть. Людина стала тікати. А Бог прийшов і насварив чоловіка. Сказав:

— Не хотів мене чути, пустив нечисть кругом, йди та збирай!

З тих пір став цей чоловік буслом, друге прозвисько — бусько. І досі він всяку нечисть на землі збирає.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

85 (6039). Бусол. СУС —. Записано 2008 року. Савчук Настя Гнатівна (1932). Хмельницька область, Старокостянтинівський район, Коржівка