Українські народні казки

Важке життя

Українська народна казка Полтавщини

В одному селі жили чоловік і жінка, мали вони семеро маленьких дітей. Жили разом із старими батьками в маленькій хатині. Життя було бідне і дуже важке. Не витримав взимку чоловік , коли цілими всі в хаті, вирішив піти до

батюшки з таким запитанням:

— Що мені батюшко робити?

— Заведи в хату козу, — порадив батюшка.

Виконав пораду чоловік, завів у хату козу, життя стало ще гіршим. Коза мекала, діти ганялися за нею. Прожив так чоловік два тижні, пішов знову до батюшки і каже:

— Жити стало ще гірше, що робити?

— 3аведи в хату собаку, — відповів священик.

Виконав пораду чоловік, завів собаку, стало ще гірше: коза мекає, собака гавкає і ганяє козу. Через тиждень пішов знову до церкви за порадою, що робити далі.

— Заведи в хату ще й порося, — сказав батюшка.

Пішов зажурений чоловік додому. В надії на покращення життя і завів порося. Жити стало неможливо. На другий день пішов до батюшки і говорить:

— Коза мекає, порося хрюкає, собака гавкає, ганяється за козою і поросям, діти плачуть. Не можу витримати такого життя. Не повернуся додому!

Посміхнувся батюшка до нього і говорить:

— Іди додому чоловіче і виведи з хати козу, собаку і порося.

Виконав цю пораду чоловік, вивів з хати козу, собаку і порося. Жити зразу ж стало легко і спокійно. Діти пораділи, жінка посміхається, старенькі батьки полегшено зітхають. Поспішив він до батюшки із радісними словами:

— Спасибі вам батюшко! Як на світ народився.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

23 (4777). Важке життя. СУС —, вар. див. у кн. 25. Записано 2008 року.
Оповідач: Коваленко Зінаїда Петрівна (1942 року народження), Малий Бакай, Решетилівський район, Полтавська область

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.