Ванька з цурпалки
Українська народна казка Чернігівщини
Жили чоловік з жінкою і не було у них дітей. Порадили їм сусіди вирізати цурпалочку і буде з того дитина. Вони так і зробили. А з тої цурпалки виріс гарний хлопець. Назвали його Ванькою. Ріс він гарним, здоровим хлопчиком на втіху своїм батькам.
Коли хлопець підріс, то попросив човник, весельце і вудку, щоб рибу ловити. Батько все це зробив.
Ванька ловив рибку, а мати приносила йому їсти. От якось проснувся він вранці, поснідав і пішов на річку. А там його вгледіла злюща відьма, яка не любила дітей. Хотіла його забрати, але не знала, як це зробити. А тут і мати хлопчика прийшла і загомоніла до нього.
Відьма зрозуміла, як це зробити. Пішла до коваля і попросила, щоб він скував їй такий голосочок, як в мами хлопчикової. Побачивши страшну відьму, коваль зразу погодився.
Прийшла відьма до річки і заспівала. Почув це Ванька і подумав, що то мама. Повернув до берега, а відьма його й схопила. Принесла до хати і наказала доньці Альонці спекти його. А сама пішла гостей кликати. Але хлопець перехитрив Альонку і втік.
Прийшла відьма додому, угледіла, що Ваньки нема і лопнула від злості. А хлопчика забрали гуси і понесли додому.