☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Василь Всесильний
Українська народна казка Кіровоградщини

Давно, Бог його знає й коли, жив на світі богатир Василь Всесильний, і була в нього сестра. Жили вони гарно, щасливо. Той богатир щодня їздив на полювання. Коли загрожувала степовому люду небезпека, ставав надійним захисником від різної нечисті.

Сестриця ж залишалася вдома. Чисто й прибрано було в їхній оселі, а на Василя завжди чекав смачний обід. Здавалося, нічого не передбачало біди.

Та ось сестра візьми та й зазнайся зі Змієм. Той був надзвичайно дужим, але проти Василя Всесильного в усьому степовому краї дужчого не було. Напустивши чари, Змій підмовив дівчину звести богатиря зі світу.

Раз приїхав брат додому, а сестра підсіла до нього й питає:

— Скажи, Василику, чи є хто проти тебе дужчий?

— Нема, — каже.

— А якби зв’язати тобі руки дротом?

— Розірву й дріт.

— А що є таке, щоб ти не розірвав?

— Усе порву, але є одне — шовк. Шовком якби зв’язати товсто, тоді б, хто його зна...

— Ну добре, брате, дістану шовку. Спробуєш силу?

— Добре, сестрице, дістань.

Тут у пригоді став Змій. Облітав він усю околицю, знайшов найміцніший шовк і приніс дівчині. Сховала сестра Змія в погребі, що знаходився в хаті під підлогою, щоб брат часом не побачив.

Ось приїхав Василь Всесильний додому. Стомлений був, хотів було пообідати й відпочити, та сестриця йому каже:

— Нумо, братику, пробувати силу, поки голодний.

— Нумо, — сказав він, нічого не підозрюючи.

Сів богатир на лаві, а сестра давай його в’язати, давай обкручувати руки. Мотає та й мотає. Намотала вже так товсто, що й руками не обніме.

— Ну, Василику, пробуй.

— Добре, зараз побачу.

Смикнув він — не рветься. Сестра тоді й мовить:

— Вилазь, Змію, скоріше.

Тільки-но Змій показав голову, а Василь Всесильний так нап’явся, що той шовк зі шкірою зліз із рук. Він тоді махнув шаблею раз, вдруге, втретє. Так три голови Змія й відлетіли.

Тут усі чари зникли. Шкода стало сестрі рідненького братика. Зрозуміла вона, що наробила лиха. Давай мерщій лікувати йому руки, давай вибачатися.

Василь Всесильний був людиною доброю. Та й сестру він любив. Не було в нього нікого ріднішого у світі. Помирилися вони. Тепер ніякі чари їм не завадять. Як і раніше, живуть гарно, щасливо. Одним словом, живуть і хліб жують.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

103 (7986). Василь Всесильний. СУС порівн. 315. Записано 2010 року. Цуркан Галина Іванівна (1932). Кіровоградська область, Олександрійський район, Кіровоград