☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Виліз хлопчик
Українська народна казка Кіровоградщини

Виліз хлопчик на стовпчик,

Із стовпчика на небо,

Там його не треба.

Сіли святі їсти,

Йому нема де сісти.

Сів він за плечима,

Там йому дали пиріг з очима,

А той пиріг його — ляп!

Сів хлопчик та й плаче. Підходить до нього старенький дідусь та й питає:

— Чого ти плачеш?

А хлопчик і розказав йому про свою біду. А дідусь йому й каже:

— Візьми, хлопчику, мотузку і спускайся на землю.

От хлопчик і злазить по мотузці на землю. Коли це мотузка закінчилася, а землі ще не видно. Хлопчик взяв одрізав, а внизу доточив. Так декілька разів, а там і земля. Стрибнув він та й попав у річку.

Вилазить хлопчик, а на березі вовк. Захотів він хлопчика з’їсти, а той каже:

— Як ти мене будеш мокрого їсти? Я ж мокрий. Давай, я твоїм хвостом витруся.

Вовк і погодився. А хлопчик як обгорнеться у вовчий хвіст та давай його палицею лупцювати, аж поки вовк не втік, а хлопчикові залишив хвоста.

З тим і повернувся він додому.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

38 (7920). Виліз хлопчик…СУС —, за мотивами народних казок. Записав Рябко Станіслав 2010 року. Павлюк Дарія Василівна (1947). Кіровоградська область, Олександрівський район, Івангород