Висвятили діжу

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Жила в одному селі дуже незугарна до всілякої роботи жінка. Все скаржилася, що хліб не вдається. Одного разу завітала до неї на гостину кума і, побачивши

зашкарублу від тіста діжу, порадила:

— Ви, кумонько, висвятіть діжу, то й паляниці гарні виходитимуть.

Кинулася молодця до попа. Прийшов батюшка, ллє святу водичку та все рече: — Діжа, діжа, треба тобі віхтя та ножа, а хазяйці сирового бича.

З того часу і діжа в господині була чиста, і хліб удавався на славу.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

39 (5497). Висвятили діжу. СУС —. Записано 2008 року. Рада Ганна Іванівна (1924). Черкаська область, Городищенський район, Ксаверове