Українські народні казки

Вовк і портний

Українська народна казка про тварин

Вовк пішов до бога щастя просить. Бог і каже йому: «Піди, там над кручею пасеться баран!» Пішов він до барана: «Здрастуй, баран! Я прийшов тебе їсти». — «А ти хто такий?» — «Вовк». — «Вовк єсть не такий». — «Ні, такий вовк». — «Ну, як ти вовк такий, так сідай над кручею, а я сам тобі передні ноги в рот дам!» Вовк сів на краю кручі, а баран як ударе його рогами, а вовк і покотився у кручу.

Потім пішов вовк до бога щастя просить. Бог і каже йому: «Піди, там над кручею пасеться кобила!» Пішов він до кобили: «Здрастуй, кума! Я прийшов тебе їсти». — «А ти хто такий?» — «Вовк». — «Не такий вовк!» — «Ні, такий». — «Ну, як ти вовк такий, то сідай над кручею, я тобі задні ноги втаскаю в рот!» Вовк сів на краю кручі, а кобила повернулася задом і як дасть йому копитами у голову, а вовк і покотився у кручу.

Уп’ять пішов вовк до бога щастя просить. Бог і каже йому: «Піди, там на дорозі лежить сало!» Він пішов на дорогу, понюхав сало, лизнув — солоне. Захотілось йому пить; пішов шукать води. А в то времня ішов дорогою чоловік і взяв сало. Вернувся вовк, а сала нема. Догнав він чоловіка та кричить: «Оддай мені сало, а то я тебе з’їм!» — «В мене сала нема. Я портний, я тобі пошию кожух». — «Ший!» — «Дай мені хвіст, я з тебе, вовчику, аршином мірку зніму!» — «Знімай!»

Портний узяв аршин, накрутив на нього вовчий хвіст та як рвоне зо всеї сили, хвіст так і одірвав. Вовк завив, завили в лісі і другі вовки і прибігло їх багато до куцого вовка. А чоловік виліз високо на дерево, став нюхать табак та чихнув: «Апчхи!» Як почув куций вовк «апчхи» (він думав, що «аршин»), та побіг, а за ним подались і всі вовки. Портний перехрестився, зліз з дерева та й пішов собі додому.

Походження та примітки

Вовк і портний. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. — 121, 122. Зап. І. Бессараба в Олександрійському пов. Херсонської губ. від В. Просяника. Час запису не зазначений. Материалы для этнографии Херсонской губернии. Собрал И. В. Бессараба, Пг., 1916., стор. 74—75.

Казки про тварин (Українська народна творчість) — Київ: Наукова думка. — 1976 — 575 с.